Як читати дані про падіння/зростання економіки
(Цей текст був опублікований на веб-сайті видання «Дзеркало тижня» 13 червня 2020 р.)
10 червня 2020 р.
Цього року через пандемію світова економіка загалом та більшість країн зокрема — і Україна теж — зазнали спаду.
Наведу два приклади, які коментарі щодо цього можна інколи почути у медіапросторі.
Міністр фінансів України в інтерв’ю, що вийшло у світ 21 травня, дає таке бачення щодо падіння економіки України порівняно з іншими:
«Ми очікуємо падіння ВВП 4,8% [у цілому за 2020 рік…] Інші країни, наприклад, Британія, США, прогнозують скорочення ВВП у другому кварталі 20−25%. У нас може бути не так, як у цих країнах, ми не настільки залежні від зовнішніх шоків і від внутрішнього попиту, який скоротився».
У той самий день аналітик з Українського інституту майбутнього так прокоментував аналогічне питання (див. відео з 4:25 хв):
«Экономика в первом квартале… упала на 1.5% ВВП…, а второй квартал будет сто процентов жестко провальным. НБУ поменял свой прогноз падения во втором квартале до 11% ВВП, я думаю, что может быть даже больше».
Інтерв’юер: «Ну, если ведущие экономики упали на 30–40%…»
«Дело в том, что у нас другая ситуация… Чем у нас такая стабильность поддерживается? Она в какой-то степени поддерживается, в том числе, и ограничительными действиями государства».
Що поєднує ці два приклади крім того, що вони роблять спробу зіставити цифри про падіння економіки України у ІІ кварталі цього року із такими економіками, як у США та Великій Британії?
Головний спільний момент у цих поглядах — ні, це не спроба підкреслити (можливо, й справді) кращу динаміку в Україні на тлі негативу в двох інших економіках.
Головним є те, що обидва економісти, які без сумніву роблять свою справу на високому професійному рівні, залишили без згадки один важливий нюанс щодо таких даних.
Мета моєї колонки — заповнити цю прогалину. Адже ті читачі та слухачі, що стежать за економікою, повинні мати повнішу інформацію.
Проблематика щодо співставлення національних даних про квартальні темпи зростання чи падіння валового внутрішнього продукту (кількості товарів та послуг, що їх придбали кінцеві споживачі) у тому, що різні країни використовують різні стандарти вимірювання цього показника.
Про що йдеться? Наведу такий приклад.
В Україні та в багатьох інших куточках світу є нормою міряти температуру довкілля чи тіла за шкалою Цельсія. За нею температура здорової людини становить приблизно 36.6 градуса.
У США натомість прийнято використовувати іншу шкалу — Фаренгейта. І лікарі, і пацієнти у цій країні знають, що температура здорової людини наближається до рівня 97.9 градуса. Це ті самі 36.6 градуса, але за іншою шкалою вимірювання, і щоб зіставляти такі цифри, їх слід привести до одного знаменника — через конвертацію з однієї шкали в другу.
Візьмімо гіпотетичних українських громадян, які повертаються цими днями зі США в Україну (рейсом МАУ «Нью-Йорк (JFK) — Київ (Бориспіль)»). Зараз перед посадкою в літак (в аеропорту місця вильоту) та виходом із літака (в аеропорту посадки) заміряють температуру тіла кожного пасажира. Уявімо собі таку ситуацію — представники протиепідеміологічних органів України опитують громадян, чи можуть ті назвати рівень температури тіла, якщо вони робили такий замір у США. У цих людей — і у представника протиепідеміологічних органів, і у щойно прибулого громадянина України — автоматично спрацьовує норма, що говорити про цю справу слід за шкалою Цельсія. Тобто очікувано, що число 36.6 буде найчастіше згадуваним у таких опитуваннях.
Якщо ж навіть той громадянин України через тривале перебування у США ненароком скаже 97.9 градуса, тобто за Фаренгейтом, то найімовірніше представник протиепідеміологічних органів перепитає: чи це точно так? Атож, природна реакція людини, для якої шкала Цельсія є нормою повсякденного і професійного життя. Цей представник не битиме відразу ж на сполох через те, що в людини, мовляв, височенна температура.
Подібна ситуація, на мою думку, у трактуванні темпів зростання (чи падіння) розміру економік різних країн, що вимірюються у процентах та звуться темпами зростання реального ВВП.
Тут треба пояснити три важливі блоки.
Перший з них про той факт, що економісти вживають три показники для вимірювання темпу зростання-падіння реального ВВП. Це різні показники, але вони характеризують той самий об’єкт, яким для економістів є темп зростання чи падіння реального ВВП за певний квартал. Тобто ці три показники слід розглядати нібито як погляди на один предмет, але з різних боків.
Ось ці три показники:
1) Темп зростання реального ВВП за відповідний квартал до аналогічного кварталу минулого року. Цей показник у міжнародній практиці позначають як YoY (від англ. year-on-year), українською мовою пишуть р/р. Приклад з офіційних даних: у І кварталі 2020 року реальний ВВП в Україні скоротився на 1.5% р/р.
2) Сезонно скоригований темп зростання реального ВВП за відповідний квартал до попереднього кварталу. Він позначається англійською мовою як SA QoQ (від англ. seasonally-adjusted quarter-on-quarter), а його еквівалент українською мовою можна назвати так: кв/кв с. к. (де с. к. — це скорочення від «сезонно скоригований» темп зростання). Приклад з офіційних даних: у І кварталі 2020 року реальний ВВП в Україні скоротився на 0.8% кв/кв с. к.
3) Сезонно скоригований річний темп зростання реального ВВП за відповідний квартал до попереднього кварталу. В міжнародній практиці його коротко позначають як SAAR (від англ. seasonally-adjusted annualized rate), українською мовою можна написати кв/кв с. к. р. (де с. к. — це скорочення від «сезонно скоригований річний» темп зростання). Приклад з офіційних даних: у І кварталі 2020 року реальний ВВП у США скоротився на 5.0% кв/кв с. к. р. (В Україні не прийнято оголошувати офіційні статистичні дані про цей показник, але його можна порахувати власноруч, відштовхуючись від показника у п. 2 (вище) — таким чином, у І кварталі реальний ВВП в Україні скоротився на 3.2% кв/кв с. к. р.)
Який із цих трьох показників найкращий? У них усіх є свої плюси та мінуси, але два важливі моменти характеризують відмінність між ними. Показник рік до року (1-й із перелічених у списку вище) програє порівняно з двома іншими, адже він має схильність приховувати економічну динаміку, що сформувалася саме в останній звітний період. Буває так, що 1-й показник все ще показує позитивні цифри, хоча економіка може почати падіння, якщо його заміряти за допомогою двох інших показників. Через це, на мою думку, 1-й показник найгірший. Другий і третій показники досить близькі по суті — адже обидва говорять про темп зростання у звітному кварталі до попереднього. Але 3-й є річним показником, і він покликаний показати, яким буде темп зростання чи падіння за рік, у разі якщо поточний темп зберігатиметься чотири квартали поспіль. Тому 3-й показник завжди більший від 2-го в абсолютному вимірі — під час значних змін в економіці від схильний посилювати драматизм негативу (коли економіка падає) або ейфорію оптимізму (коли зростає). Але його перевага перед 2-м показником у тому, що під час поступових і переломних змін в економіці — коли економіка переходить від періоду рецесії до періоду зростання чи навпаки — вони помітніші. Наприклад, в Україні у IV кварталі минулого року темп зростання реального ВВП у сезонно скоригованих термінах і до попереднього ІІІ кварталу був зафіксований на рівні 0.0% (нуль відсотків). Через округлення до однієї десятої процента не зрозуміло, в який бік від нуля рухався темп зміни — чи це було +0.04% чи -0.04%. Якби ДССУ офіційно надавала показник SAAR, у нас не було б таких вагань щодо початку зниження реального ВВП — чи цей процес почався у І кварталі 2020 року, чи ще раніше, у ІV кварталі 2019-го.
Другий блок про той факт, що в різних країнах офіційні статистичні служби використовують один або відразу два з цих показників, публікуючи новини та звіти про стан реального ВВП у відповідному кварталі. За моїми спостереженнями, жодна країна не використовує усі три показники, коли надається офіційна статистика.
Наприклад, в Україні з 2016 року стандартом для Державної служби статистики України (ДССУ) є використання двох показників. Це (і) сезонно скоригований темп зростання реального ВВП за відповідний квартал до попереднього та (іі) темп зростання реального ВВП за відповідний квартал до аналогічного кварталу минулого року. До речі, у власних повідомленнях ДССУ робить акцент на 1-му показникові, ставлячи його на перше місце у тексті, а 2-й показник згадується як допоміжний.
У Європейському Союзі та у Великій Британії в цій галузі так само, як в Україні. Насправді це ДССУ налаштувала свої практики під стандарти ЄС. Доти у нас була практика, що ще діє в Росії, Білорусі та Казахстані, де головним і єдиним є 1-й із трьох наведених показників.
У США все по-іншому, і там давнім стандартом є 3-й показник — сезонно скоригований річний темп зростання реального ВВП за відповідний квартал до попереднього кварталу, або стисло англійською SAAR. Вони не послуговуються іншими показниками.
В Японії звичними є 2-й та 3-й показники і зовсім не використовується 1-й. У Сінгапурі в ужитку 3-й та 1-й показники.
Третій блок — це те, як поширюється інформація про стан економіки, що вимірюється цими трьома показниками щодо темпу зростання-падіння реального ВВП. За моїми спостереженнями, у кожній країні провідні медіа орієнтуються на норми, прийняті в національних статистичних агентствах за національний стандарт. Наприклад, у США усі медіа, повідомляючи про стан економіки, за замовчуванням використовують SAAR (3-й показник). У ЄС та Великій Британії — це SA QoQ (2-й показник). В Україні незважаючи на те, що ДССУ теж робить наголос на 2-му показнику, в медіа превалює використання 1-го показника.
Нагадаю, що ці три показники є різними, хоча вони й говорять про той самий об’єкт. Їх не можна використовувати без системного підходу, який вимагає упорядкування.
Тобто для того, щоб зрозуміти, чи зазнала економіка України більш негативного впливу у І кварталі, скажімо, порівняно з економікою США, для обох країн слід використовувати той самий показник. Якщо США звітують про економіку за стандартом SAAR, то й для України слід знати аналогічний показник, і якщо офіційна статистика його не подає, то самостійно вирахувати допоможе нескладна формула (див. пояснення тут). Отже, в 1-му кварталі 2020 року реальний ВВП у США впав на 5%, а в Україні — на 3.2%; ці дві цифри наведені за стандартом SAAR. Тільки після ось такого співставлення ми можемо нарешті зробити висновок, що справді економіка скоротилася за цей період менше, ніж у США.
Або є інший шлях: коли ми знаємо для України 2-й показник (SA QoQ), але його нема в офіційній статистиці США, то можна зробити ці розрахунки, відштовхуючись від показника SAAR, який публікується офіційно. Тепер ми маємо дві цифри за стандартом SA QoQ: у І кварталі 2020 року економіка США скоротилася на 1.3% , а в Україні — на 0.8%.
Отже, маючи таке пояснення, ми можемо спробувати розібратися в очікуваних оцінках про падіння реального ВВП України у ІІ кварталі 2020 року. І як таке падіння можна порівняти з аналогічними оцінками щодо економік США та Великої Британії.
В Україні офіційною позицією в цьому питанні є звіт НБУ (за квітень 2020-го), який оцінює падіння реального ВВП на 11.3% у ІІ кварталі 2020 року порівняно з ІІ кварталом 2019-го.
Таким чином, в НБУ, як і в українських медіа й на відміну від ДССУ, беруть за основу 1-й з перелічених вище трьох показників про темп зростання-падіння реального ВВП. Й оскільки цей стандарт відрізняється від стандартів у США та у Великій Британії, то слід зробити певні розрахунки (мої власні розрахунки наведені тут).
У США оцінка щодо ІІ кварталу регулярно оновлюється й подається, як і вся інша статистика, у стандарті 3-го показника (SAAR). Вона вказує на падіння реального ВВП на 53.8%.
У Великій Британії така оцінка щодо ІІ кварталу подається за 2-м показником (SA QoQ). І наразі очікується падіння «як мінімум» на 25%.
Для співставлення темпів падіння економіки у цих трьох країнах потрібні додаткові розрахунки, щоб для кожної країни ми використовували цифри в одному стандарті. Я вибрав для цього два показники: SAAR та SA QoQ. Результат — на графіку внизу.
Важливо, що (і) оцінка в США є найбільш динамічною й вона оновлюється чи не щотижня, (іі) оцінка від НБУ щодо України є радше оптимістичним і малоймовірним сценарієм й скоріш за все переглядатиметься до більшої цифри зі знаком мінус. Новий прогноз МВФ, опублікований 10 червня, підтверджує припущення, що і НБУ, і уряд України переглядатимуть власні прогнози та оцінки в гіршу сторону.
Тому коли міністр фінансів України чи будь-який інший представник влади казатиме, що «у нас може бути не так» (див. вище), то до цих слів слід ставитися принаймні скептично.
Олександр Вальчишен
учасник PhD програми з економіки
Університет Міссурі — Канзас-Сіті,
м. Канзас Сіті, США
valchyshen@gmail.com
